ПРОСКУРА Георгій Федорович

ПРОСКУРА

Георгій Федорович

19.04.1876–30.10.1958

Видатний інженер, педагог, учений в галузі прикладної аерогідромеханіки. З його ім’ям пов’язане створення наукової школи гідромашинобудування в СРСР та становлення авіації на Україні. Академік АН УРСР, лауреат Державної премії СРСР в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України.

Наукові праці Г. Ф. Проскури присвячені гідродинаміці водяних турбін, питанням кавітації у гідротурбінах.

Він заклав основи теорії пропелерних турбін. Розробив теорію відцентрових та поршневих насосів, насоса ерліфт, насоса Гемфрі та струминного апарата, розробив загальні проблеми теорії турбомашин, запропонував новий цикл газової турбіни, який мав перевагу над іншими відкрито-запертими циклами, під  назвою «відкрито-закритий цикл АН УРСР-1».

Науковець приділяв також велику увагу теорії надзвукового компресора для газотурбінного авіаційного двигуна.

Г. Ф. Проскура ініціював обладнання гідравлічної лабораторії у Харківському технологічному інституті (ХТІ, потім Харківський політехнічний інститут, нині Національний технічний університет «ХПІ»).

Під його керівництвом побудовано досконалу аеродинамічну трубу з автоматичним регулюванням швидкості і дуже точними аеродинамічними вагами, спроектована вітросилова станція потужністю 4500 кВт (діаметр колеса 80 м, висота башти 150 м).