25 Декабря 2014
Поручение Министерства юстиции
Свернуть ↑
28 Марта 2012

Научный парк «Наукоград-Харьков»

Свернуть ↑

28 марта 2012 в Харьковской национальной академии городского хозяйства состоялось заседание наблюдательного совета Академического научно-образовательного комплекса (АНОК) «Ресурс» – объединение ведущих академических институтов и университетов Харьковщины. В заседании принял участие заместитель председателя Харьковской облгосадминистрации Евгений Савин.

Ключевым событием заседания стала информация о регистрации и начале деятельности Научного парка «Наукоград-Харьков», одним из учредителей которого выступил АНОК «Ресурс». Научный парк создан при поддержке Национальной академии наук Украины, Министерства образования и науки, молодежи и спорта Украины, Харьковской областной государственной администрации и Харьковского городского совета.

Основными направлениями деятельности научного парка будут: интеграция науки, образования и производства, интенсификация использования результатов научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, обеспечение их инновационной направленности, повышение эффективности разработки, производства и реализации инновационной продукции на внутренних и внешних рынках, координация научной, инновационной , производственной и коммерческой деятельности партнеров Научного парка, развитие международного сотрудничества и внутренней кооперации в сфере научно-технической и инновационной деятельности, а также содействие привлечению отечественных и иностранных инвестиций.

На заседании из числа ведущих ученых города был сформирован Научно-технический совет, который будет отвечать за методическое сопровождение научно-технической и инновационной деятельности НП «Наукоград-Харьков».

Президент НП «Наукоград-Харьков», академик НАН Украины Юрий Мацевитый, и вице-президент, академик Владимир Бабаев, ознакомили присутствующих с основными приоритетными направлениями научно-технической деятельности Парка и поделились планами по реализации его первоочередных инновационных проектов, направленных на решение важных экономических и социальных проблем Харьковского и других регионов Украины.

Научно-технический совет НП «Наукоград-Харьков»

  • Председатель Научно-технического совета – академик НАНУ Мацевитий Юрий Михайлович, директор Института проблем машиностроения им. А.М. Подгорного НАН Украины.
  • Ученый Секретарь Научно-технического совета – Чижов Владимир Петрович, заместитель Генерального директора ННЦ Харьковского физико-технического института по экономике.

Члены Научно-технического совета:

  • Кривцов Александр Станиславович – первый заместитель Харьковского городского Головы
  • Савин Евгений Евгеньевич – заместитель Председателя Харьковской областной государственной администрации
  • Неклюдов Иван Матвей – генеральный директор ННЦ Харьковского физико-технического института
  • Бакиров Виль Савбанович – ректор Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина
  • Бабаев Владимир Николаевич – ректор Харьковского национального университета городского хозяйства имени А.Н. Бекетова
  • Кривцов Владимир Станиславович – ректор Национального аэрокосмического университета им. М.Е. Жуковського «Харьковский авиационный институт»
  • Товажнянський Леонид Леонидович – ректор Национального технического университета «Харьковский политехнический институт»
  • Данько Николай Иванович – ректор Украинской государственной академии железнодорожного транспорта
  • Бондаренко Михаил Федорович – ректор Харьковского национального университета радиоэлектроники
  • Туренко Анатолий Николаевич – ректор Харьковского национального автомобильно-дорожного университета
  • Шкодовський Юрий Михайлович – ректор Харьковского национального университета строительства и архитектуры

Приоритетные направления деятельности Научного парка:

  • тепловая энергетика
  • ядерная энергетика и радиационные технологии
  • машиностроение и высокие машиностроительные технологии
  • энергоэффективность и ресурсозбережение, энергореставрация зданий
  • топливные технологии
  • техногенная безопасность
  • нетрадиционная энергетика и альтернативные источники энергии
  • физика твердого тела, материаловедение и нанотехнологии
  • физика низких температур и низкотемпературные технологии
  • жилищно-коммунальное хозяйство
  • информационные технологии
  • строительный комплекс
  • транспорт
  • технология и оборудование двойного назначения

Основными заданиями деятельности Научного парка являются:

  • создание новых видов инновационного продукта, осуществления мероприятий относительно коммерциализации, организации и обеспечения производства наукоемкой, конкурентоспособной на внутренних и внешних рынках инновационной продукции
  • информационно-методическое, правовое и консалтинговое обеспечение основателей и партнеров Научного парка, предоставления патентно-лицензионной помощи
  • привлечение студентов, выпускников, аспирантов, научных работников и работников высших учебных заведений и учреждений НАН Украины, которые входят в состав АНОК «Ресурс» к разрабатыванию и выполнению проектов Научного парка
  • содействия развитию и поддержки малого инновационного предприятия
  • организация подготовки, переподготовки и повышения квалификации специалистов, необходимых для разрабатывания и реализации проектов Научного парка
  • привлечение и использование в своей деятельности рискового (венчурного) капитала, поддержка наукоемкого производства
  • защита и представительство интересов основателей и партнеров Научного парка в органах государственной власти и органах местного самоуправления, а также в отношениях с другими субъектами ведения хозяйства во время организации и выполнения проектов Научного парка в пределах, определенных учредительными документами Научного парка
  • развитие международного и отечественного сотрудничества в сфере научно-технической и инновационной деятельности, содействие привлечению иностранных инвестиций
  • выполнение других функций, не запрещенных законодательством Украины
30 Ноября 2008
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАИНЫ № 979/2009
О присуждении Государственных премий Украины
в области науки и техники 2009 года

На підставі подання Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки постановляю:

1. Присудити Державні премії України в галузі науки і техніки 2009 року:
за створення парових турбін нового покоління потужністю 325 МВт:

  • ТАРЕЛІНУ Анатолію Олексійовичу – члену-кореспондентові Національної академії наук України, завідувачеві відділу Інституту проблем машинобудування імені А.М.Підгорного НАН України
  • ШУБЕНКУ Олександру Леонідовичу – члену-кореспондентові Національної академії наук України, завідувачеві відділу Інституту проблем машинобудування імені А.М.Підгорного НАН України
  • СУБОТІНУ Віктору Георгійовичу – кандидатові економічних наук, генеральному директорові відкритого акціонерного товариства «Турбоатом»
  • ЛЕВЧЕНКУ Євгену Володимировичу – кандидатові технічних наук, першому заступникові генерального директора – генеральному конструкторові відкритого акціонерного товариства «Турбоатом»
  • ШВЕЦОВУ Віктору Леонідовичу – головному конструкторові відкритого акціонерного товариства «Турбоатом»
  • БОРИСОВУ Миколі Андрійовичу – кандидатові технічних наук, заступникові директора департаменту Міністерства палива та енергетики України
  • СУБОТОВИЧУ Валерію Петровичу – кандидатові технічних наук, професорові Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»
  • ТУРАНОВУ Геннадію Юрійовичу – генеральному директорові товариства з обмеженою відповідальністю «Східенерго»
  • НАГОРСЬКОМУ Олександру Миколайовичу – технічному директорові товариства з обмеженою відповідальністю «Східенерго»
  • ДАНИЛЮКУ Івану Павловичу - радникові директора структурної одиниці «Зуївська ТЕС» товариства з обмеженою відповідальністю «Східенерго»

На основі створених методів виконано розрахункові оцінки індивідуального залишкового ресурсу турбін К-300-240 Запорізької ТЕС, турбін К-300-240 Зміївської ТЕС та турбін Т-250/300 Київської і Харківської ТЕЦ-5 шляхом дослідження повзучості, малоциклової утоми і тріщиностійкості роторів і корпусів циліндрів високого та середнього тисків.

Методологія визначення залишкового ресурсу, що запропонована, дозволяє виконувати уточнену оцінку ресурсу з меншими коефіцієнтами запасу, але це вимагає більш достовірних експериментальних даних по відповідних властивостях матеріалів. Особливо це стосується надійного прогнозування експлуатаційних характеристик роторних і корпусних сталей на часовій базі до 350 тис. год і більше.

Розрахункова оцінка залишкового ресурсу дозволяє визначитися з економічною доцільністю проведення оновлення турбіни шляхом:

  • маловитратної модернізації вартістю 100–120 дол США на 1 кВт встановленої потужності та з підвищенням енергоефективності до сучасного рівня;
  • реконструкції турбіни з заміною високотемпературних і модернізацією низькотемпературних елементів при вартості робіт 250–300 дол. США на 1 кВт встановленої потужності та підвищенням економічності і маневрених характеристик, за якими проектуються нові турбіни;
  • продовження експлуатації турбіни до випрацювання загального ресурсу у 310–320 тис. год за умов раціонального вибору щадних режимів роботи та оснащення турбіни засобами оперативної діагностики.

Колективом авторів розроблено стратегію маловитратної модернізації та реконструкції турбін та технічні рішення, які необхідні при створенні високоманеврених економічних турбін нового покоління для заміни турбін блоків, що у найближчий час відпрацюють свій ресурс.

Стратегія маловитратної модернізації передбачає заміну лопаткових апаратів циліндрів високого, середнього і низького тисків турбін К-300-240 та К-300-240-2. Створення нових лопаткових апаратів (за рахунок використання нових профілів, зворотних законів закручення лопаток, обандаження робочих лопаток усіх ступенів, використання раціональних обводів у частині низького тиску, поліпшення системи вологовилучення) дозволяє підвищити ККД циліндрів до сучасного рівня: високого тиску – на 89,5%, середнього – 94%, низького – 89–90%.

У плані поліпшення роботи енергоблоків ТЕС і ТЕЦ авторами проведено розробки щодо підвищення надійності експлуатації турбоагрегатів, їхньої маневреності та енергоефективності. При цьому

  • підвищення надійності здійснюється шляхом удосконалення систем вібродіагностики, оцінки залишкового ресурсу турбін і продовження строку експлуатації;
  • підвищення маневреності здійснюється за рахунок удосконалення режимів прогріву та охолодження турбін при пусках і зупинках;
  • підвищення ефективності теплової схеми турбіни проводиться шляхом аналізу її структури і параметрів з урахуванням технічних рішень з модернізації проточної частини, а також шляхом вироблення технічних пропозицій по її вдосконалюванню.

Розроблені комплекси діагностики вібраційного стану турбоагрегату на всіх режимах роботи забезпечують: підвищення рівня технологічної безпеки і експлуатаційної надійності турбоагрегату, що дає можливість оптимізувати умови експлуатації турбіни на всіх режимах роботи за рахунок зменшення впливу вібраційних параметрів на ресурс, старіння, руйнування й зношування елементів турбін, на ефективність використання турбоагрегату; безперервне паралельне реєстрування та комплексну обробку інформації, у тому числі спектральний і гармонічний аналіз, реєстрацію параметрів вібрації роторів і опор, а також основних технологічних параметрів від АСУТП; формування масивів даних для виявлення причин зміни параметрів вібрації з урахуванням впливу експлуатаційних факторів.

Теплова діагностика забезпечує контроль відносних розширень ротора, контроль і керування зміною радіальних зазорів. Це дозволяє вибирати такі режими роботи, при яких не відбувається спрацьовування гребінців осьових і радіальних ущільнень при пусках турбіни з різних теплових станів.

На турбоагрегаті Т-250/300-240 Харківської ТЕЦ-5 відпрацьована технологія і система безперервного автоматизованого аналізу та діагностики вібраційного стану турбоагрегату великої потужності. Вони дозволяють вчасно прийняти технічні й організаційні заходи, що стосуються оптимізації умов експлуатації для пом'якшення їхнього впливу на спрацьовування ресурсу та попередити розвиток позаштатних ситуацій, які можуть викликати аварію. Подібні системи впроваджено раніше на Київській ТЕЦ-5 і Запорізькій ТЕС. Поширення цієї системи на турбіни потужністю 200 і 300 МВт (на ТЕС і ТЕЦ України встановлено 83 турбіни, на яких відсутні подібні системи з розширеними діагностичними функціями) дозволить значно підвищити надійність роботи енергетичного обладнання.

Аналіз роботи енергоблоків ТЕС і ТЕЦ за реальних умов навантаження (майже щодобове розвантаження до значень 85–130 МВт на пиловугільних двокорпусних блоках і до 135–140 МВт на блоках з газомазутними котлами при номінальних параметрах пари) показує, що найбільше спрацювання ресурсу спостерігається при глибоких розвантаженнях і навантаженнях з великим темпом їх зміни, які задаються графіками Енергоринку.

Так, залишковий ресурс ротора циліндрів середнього тиску турбін К-300-240 Зміївської ТЕС при роботі на одному корпусі та турбін Т-250/300-240 Київської ТЕЦ-5 може бути спрацьовано за 7–8 років, залишковий ресурс роторів циліндрів високого тиску турбіни Т-250/300-240 Харківської ТЕЦ-5 – за 6,4 роки, турбін Т-250/300-240 Київської ТЕЦ-5 - за 9 років (розрахунки проведено з коефіцієнтом запасу міцності, що дорівнює 5).

Оцінка залишкового ресурсу турбіни блока № 8 Зміївської ТЕС, яка була виконана у 1999 р., показала на необхідність її реконструкції для досягнення високих економічних характеристик і продовження роботи блока щонайменше на 20 років. Згідно з розробленим за участю авторів техніко-економічним обґрунтуванням та з вирішенням низки проблем з реконструкції створена фактично нова турбіна українсько-німецького виробництва потужністю 325 МВт, яку встановили замість турбіни К-300-240. Для цього використано циліндр високого тиску «горшикового» типу фірми «Сіменс» і реконструйовано циліндри середнього і низького тисків ВАТ «Турбоатом». Проведена реконструкція блока дозволила на режимах зміни потужності від 70 до 100 відсотків відмовитись від використання природного газу для забезпечення горіння вугільного пилу. На цій час турбіна блока № 8 Зміївської ТЕС є найбільш економічною і технічно досконалою на Україні. Надбаний досвід та підготовка виробництва дозволяють за подібною схемою провести реконструкцію енергоблоків № 7, 9 і 10 Зміївської ТЕС. Зараз розроблено техніко-економічне обґрунтування реконструкції блока № 9 Зміївської ТЕС, який введено до Плану заходів з реконструкції енергоблоків ТЕС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 27.07.2006 року № 436‑р. При реконструкції блока планується використати нові розробки авторів щодо конструктивних рішень з електропідігріву турбін при остиганні, з поглибленням вакууму у конденсаторі, які дозволять підвищити маневреність турбін при пусках з неостиглого стану та їх економічність, а використання термохімічної підготовки палива – скоротити використання природного газу.

Основні результати роботи опубліковано у 10 монографіях, більш ніж 130 статтях у наукових періодичних виданнях та захищено 45 авторськими свідоцтвами та патентами.

Техніко-економічні показники Виконаний комплекс робіт дозволив створити турбіну потужністю 325 МВт з показниками економічності і маневреності, які відповідають європейському рівню і є найкращими в Україні, та видати рекомендації щодо проведення щадних режимів експлуатації турбін К-300-240 і К-250/300-240, які сприяють підвищенню їх економічності (росту ККД та зниженню умовної витрати палива), надійності (зменшення риску аварійних ситуацій) та подовженню строків експлуатації. Розроблені методи проектування проточної частини турбін, методи діагностування відповідають сучасним вимогам для нового генерую чого обладнання теплових електростанцій. Річний економічний ефект від використання і впровадження науково-технічних робіт циклу на вищеназваних електростанціях становить 29,627 млн. грн.

Висновки Аналіз роботи турбін потужністю 300 МВт на Зміївській, Запорізькій ТЕС потужністю 250 МВт та Київській і Харківській ТЕЦ-5 показав, що для забезпечення надійної роботи енергоблоків (що є першою вимогою UCTE при інтеграції до Європейської електричної мережі) при сучасному стані енергетичного обладнання необхідно більш раціонально формувати графіки навантаження енергоблоків, особливо у «провальні» години, та перейти від практики планування навантаження на кожний блок до практики задавання навантаження на електростанцію, що дозволить більш раціонально використовувати залишковий ресурс турбін. У зв’язку з сучасним станом енергоблоків ТЕС і ТЕЦ і швидким спрацюванням ресурсу розроблення нового обладнання для заміни ним діючого за короткий строк є малоймовірним. Проведення маловитратної модернізації та реконструкції турбін у обсязі, який запропонований авторами, створені методи діагностики, пропозиції щодо змінних режимів роботи та щодо мінімізації спрацювання ресурсу дозволять не тільки продовжити експлуатацію турбін на 15–20 років за умови доведення їхньої економічності до сучасних вимог (ККД ЦВТ до 89,5%, ЦСТ - 94%, ЦНТ - 89–90%), але й набути досвіду створення турбін для нових енергоблоків: парогазових установок; блоків з використанням котлів циркулюючого киплячого шару; енергоблоків з газифікацією вугілля під тиском; паротурбінних блоків на суперзверхкритичні параметри та інших. Це забезпечить стале вироблення електричної енергії на найближчі роки.

 ↑