Специальность 142
Энергетическое машиностроение

Навчання в аспірантурі ІПМаш з цієї спеціальності здійснюється за спеціалізацією «Енергетичне машинобудування».
Освітньо-наукова програма спеціальності орієнтована на фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми проектування, виробництва та експлуатації всіх різновидів енергетичних машин; закономірностей руху робочої рідини, а також механічної і теплової взаємодії робочої рідини з твердими тілами при їх відносному русі; теоретичні обґрунтування, науково-технічні та експериментальні дослідження зі створення, вдосконалення конструкцій енергетичних машин.

Навчальні дисципліни

Цикл загальної підготовки забезпечує оволодіння здобувачами ступеня доктора філософії універсальними компетентностями дослідника (загальнонаукових та мовних) за рахунок викладання таких нормативних дисциплін:

  • Іноземна мова для академічних цілей
  • Філософські засади науки
  • Основи інноваційної діяльності
  • Основи інтелектуальної власності

Цикл фахової підготовки забезпечує набуття знань і навичок з відповідної спеціальності та спеціалізації і складається з нормативних дисциплін

  • Газова динаміка енергетичних установок

    Навчальна дисципліна
    «Газова динаміка енергетичних установок»

    Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичні основи нестаціонарної механіки суцільних середовищ, елементів газової динаміки, аеродинаміки тіл різної форми при дозвукових та надзвукових швидкостях, а також способів моделювання фізичних явищ нестаціонарної аеромеханіки.

    У результаті вивчення даного курсу аспірант повинен

    • знати: основні закони, що описують процеси та явища нестаціонарної аеромеханіки.
    • вміти: спрямовувати свою творчу інтуїцію на застосування відомих та дослідження нових фізичних явищ нестаціонарної аеромеханіки.
    • розуміти: принципи розробки математичних моделей в галузях нестаціонарної аеромеханіки.

    Для вивчення курсу необхідні знання з теорії аеродинаміки, математичного моделювання, застосування сучасних засобів комп’ютерного моделювання в енергетиці.

    Методика викладання ґрунтується на проведенні лекційних (1 год/тиждень) занять загальним аудиторним обсягом 20 годин, що разом з 100 годинами самостійної роботи складає 4 кредити. Лекційні заняття проводяться методом розповідь-бесіда.

    Лекційні заняття проводить доктор технічних наук, професор Русанов Андрій Вікторович.

    Програма складається з одного розділу, який присвячено вивченню основ газової динаміки енергетичних установок. При оцінюванні успішності враховуються робота аспіранта на лекційних та семінарських заняттях, проведення самостійної роботи, а також оцінки, яку він отримав при проведенні поточного контролю. Формою підсумкового контролю успішності навчання є складання екзамену.

     ↑ 
  • Теорія теплофікаційних турбін ТЕЦ

    Навчальна дисципліна
    «Теорія теплофікаційних турбін ТЕЦ»

    Предметом вивчення навчальної дисципліни є засоби підвищення ефективності відпуску теплоти та електроенергії теплофікаційними блоками ТЕЦ.

    У результаті вивчення даного курсу аспірант повинен

    • знати: методи та підходи щодо оптимізації режимів відпуску теплоти від теплофікаційних енергоблоків ТЕЦ.
    • вміти: застосовувати отримані знання на практиці при моделюванні теплових схем та проведенні розрахункових досліджень.
    • розуміти: принципи експлуатації енергетичного устаткування ТЕЦ в літній, зимній періоди та в міжсезоння.

    Для вивчення курсу необхідні знання з теорії тепломасообміну та газогідродинамики, математичного моделювання, ідентифікації та оптимізації теплофізичних процесів у теплофікаційних турбоустановках ТЕЦ, сучасних засобів комп’ютерного моделювання в енергетиці.

    Методика викладання ґрунтується на проведенні лекційних занять (1 година/тиждень) загальним аудиторним обсягом 20 годин, що разом з 70 годинами самостійної роботи складає 3 кредити.

    Лекційні заняття проводить кандидат технічних наук, старший науковий співробітник відділу оптимізації процесів та конструкцій турбомашин Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України Бабенко Ольга Анатоліївна методом розповідь-бесіда.

    Програма складається з трьох розділів, які присвячено основним положенням щодо роботи теплофікаційних турбін ТЕЦ, підігріву сітьової води згідно з вимогами теплових мереж та вибору раціональних режимів відпуску теплоти від енергоблоків на протязі літнього, зимового періодів та міжсезоння.

    При оцінюванні успішності в навчанні враховуються присутність аспіранта на лекційних заняттях, якість виконання самостійної роботи, а також оцінки, які він отримає при кожному поточному контролі. Формою підсумкового контролю є складання екзамену.

     ↑ 
  • Конструкції двигунів внутрішнього згорання (ДВЗ)

    Навчальна дисципліна
    «Цикли двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ). Індикаторні та ефективні показники»

    У результаті вивчення даного курсу аспірант повинен

    • знати: способи організації робочих циклів ДВЗ з іскровим запалюванням та дизельних, особливості систем газотурбінного наддування, одержання індикаторних та ефективних показників циклу.
    • вміти: використовувати знання при вирішенні практичних задач організації робочих циклів ДВЗ на альтернативних паливах і одержання їх індикаторних і ефективних показників.
    • розуміти: розрахункові основи різних циклів ДВЗ, особливості нових теоретичних моделей циклів.

    Для вивчення курсу необхідні знання з технічної термодинаміки, основних положень гідро-, та аеродинаміки.

    Методика викладання ґрунтується на проведенні лекційних та практичних (1 год/тиждень) занять загальним аудиторним обсягом 60 годин, що разом з 32 годинами самостійної роботи складає 2 кредити. Лекційні заняття проводяться методом розповідь-бесіда.

    Лекційні заняття проводить кандидат технічних наук, с.н.с. Бганцев Валерій Микитович.

    Програма складається з двох розділів, які присвячено вивченню термодинамічних циклів поршневих та комбінованих двигунів, дослідженню і оптимізації зворотних. При оцінюванні успішності враховуються робота аспіранта на лекційних та практичних заняттях, проведення самостійної роботи, а також оцінки, яку він отримав при проведенні поточного контролю. Формою підсумкового контролю успішності навчання є складання екзамену.

     ↑ 

та дисциплін за вибором аспіранта

  • Електрофізичні явища у парових турбінах

    Навчальна дисципліна
    «Електрофізичні явища у парових турбінах»

    Предметом вивчення навчальної дисципліни є електрофізичні явища, що відбуваються у парових турбінах.

    У результаті вивчення даного курсу аспірант повинен

    • знати: методику обліку електрофізичних явищ при проектуванні циліндра низького тиску паротурбінної установки.
    • вміти: застосовувати отримані знання на практиці при проведенні теоретичних досліджень.
    • розуміти: основні принципи електризації парового потоку та їх вплив на ефективність роботи турбін.

    Для вивчення курсу необхідні знання з теорії тепломасообміну, математичного моделювання, оптимізації теплофізичних і електрофізичних процесів стосовно до турбомашин.

    Методика викладання ґрунтується на проведенні лекційних (1 год/тиждень) та семінарських (1 год/тиждень) занять загальним аудиторним обсягом 30 годин, що разом з 30 годинами самостійної роботи складає 2 кредити. Лекційні заняття проводяться методом розповідь-бесіда. Семінарські заняття – шляхом наукової дискусії з попередньо визначених проблем.

    Лекційні та семінарські заняття проводить член-кореспондент НАН України А.О. Тарелін.

    Програма складається з чотирьох розділів, перший з яких присвячено вивченню виникнення електричних зарядів у вологому паровому потоці, другий – виміру об'ємної щільності зарядів і електромагнітних випромінювань у волого паровому потоці; третій - управлінню об'ємною щільністю зарядів у волого - паровому потоці турбін; четвертий - впливу електричного фактора на термогазодинамічні, тепломасообмінні і міцності характеристики турбоагрегату. При оцінюванні успішності враховуються робота аспіранта на лекційних та семінарських заняттях, проведення самостійної роботи, а також оцінки, яку він отримав при проведенні поточного контролю. Формою підсумкового контролю успішності навчання є складання екзамену.

     ↑ 
  • Теорія волого-парових турбін

    Навчальна дисципліна
    «Теорія волого-парових турбін»

    Предметом вивчення навчальної дисципліни є термогазодинамічні процеси і конструктивні особливості проточних частин турбін, що працюють у зоні двофазних течій.

    У результаті вивчення даного курсу аспірант повинен

    • знати: методи та підходи до моделювання та розрахунку процесів у останніх ступенях циліндрів низького тиску парових турбін, що працюють у зоні вологої пари.
    • вміти: застосовувати отримані знання на практиці при моделюванні відповідних термогазодинамічних процесів та проведенні розрахункових досліджень.

    Для вивчення курсу необхідні знання: з теорії тепломасообміну, з газо-гидродинамики, з математичного моделювання, ідентифікації та оптимізації фізичних процесів, що мають місто в проточних частинах турбін, що працюють у зоні двофазних течій, знання з застосування сучасних засобів комп’ютерного моделювання в енергетиці.

    Методика викладання ґрунтується на проведенні лекційних (1 год/тиждень) та семінарських (1 год/тиждень) занять загальним аудиторним обсягом 30 годин, що разом з 30 годинами самостійної роботи складає 2 кредити. Лекційні заняття проводяться методом розповідь-бесіда. Семінарські заняття – шляхом наукової дискусії з попередньо визначених проблем.

    Лекційні та семінарські заняття проводить доктор технічних наук, професор Шубенко Олександр Леонідович.

    Програма складається з п’яти розділів, перший з яких присвячений вивченню питань, що повязані з виникненням і трансформацієй вологи в проточній частині турбін, другий –дослідженням течії пари з нерівноважною конденсацією у ступенях турбомашин, третій – аналізу впливу вологи на робочі процеси в турбінному ступені, четвертий – краплеударній ерозії лопаткових апаратів парових турбін та методам прогнозування ерозії, п’ятий – заходам з послаблення шкідливого впливу вологості.

    При оцінюванні успішності враховуються робота аспіранта на лекційних та семінарських заняттях, проведення самостійної роботи, а також оцінки, які він отримав при проведенні поточного контролю. Формою підсумкового контролю успішності навчання є залік.

     ↑ 
  • Моделювання нестаціонарних в’язких просторових течій у проточних частинах турбомашин
  • Аеропружні явища в лопаткових апаратах турбомашин

    Навчальна дисципліна
    «Аеропружні явища в лопаткових апаратах турбомашин»

    Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичні методи вирiшення задач, пов’язаних з аеродинамiкою коливаючих лопаток турбомашин.

    У результаті вивчення даного курсу аспірант повинен

    • знати: основні проблеми аеропружності лопаткових апаратів турбомашин, математичне моделювання аеропружних явищ, чисельні методи розрахунку аеропружних коливань робочих лопаток.
    • вміти: використовувати знання при вирішенні практичних задач для оцінки аеропружних характеристик лопаткових вінців.
    • розуміти: проблеми аеропружності лопаткових апаратів турбомашин.

    Для вивчення курсу необхідні знання з теорії аеродинаміки, механіки рідини та газу.

    Методика викладання ґрунтується на проведенні лекційних та практичних (1 год/тиждень) занять загальним аудиторним обсягом 52 годин, що разом з 120 годинами самостійної роботи складає 2 кредити. Лекційні заняття проводяться методом розповідь-бесіда.

    Лекційні заняття проводить доктор технічних наук, професор Гнесін Віталій Ісайович.

    Програма складається з п’яти розділів, які присвячено ознайомленню з сучасним станом та основними напрямками в аеропружностi турбомашин, з чисельним моделюванням аеропружних явищ, проведенням чисельного аналiзу аеропружної поведінки лопаткових вiнцiв в ступенях турбін та компресорів та вивчення фізичного механiзму решіточного флатеру. Тестування чисельного методу.

    При оцінюванні успішності враховуються робота аспіранта на лекційних та практичних заняттях, проведення самостійної роботи, а також оцінки, яку він отримав при проведенні поточного контролю. Формою підсумкового контролю успішності навчання є складання екзамену.

     ↑ 
  • Теорія пограничного шару

    Навчальна дисципліна
    «Теорія пограничного шару»

    Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичні методи розрахунку руху в’язкої рідини і газу в елементах енергетичних машин з урахуванням пристінного шару.

    У результаті вивчення даного курсу аспірант повинен

    • знати: основні фізичні властивості рідин і газів, загальні закони і рівняння механіки рідин і газів, особливості фізичного і математичного моделювання одно-, дво- і тривимірних, дозвукових і надзвукових, ламінарних і турбулентних течій реальної нестисливої та стисливої рідин.
    • вміти: використовувати знання при вирішенні практичних задач з вибору існуючих та створенню нових моделей течії в лопаткових апаратах на підставі рівнянь Нав’є-Стокса та рівнянь пограничного шару.
    • розуміти: основи теорії пограничного шару, закони ламінарного та турбулентного руху течії та різницю між диференціальними рівняннями ламінарного та турбулентного пограничного шару.

    Для вивчення курсу необхідні знання з теорії аеродинаміки, механіки рідини та газу.

    Методика викладання ґрунтується на проведенні лекційних та практичних (1 год/тиждень) занять загальним аудиторним обсягом 60 годин, що разом з 22 годинами самостійної роботи складає 2 кредити. Лекційні заняття проводяться методом розповідь-бесіда.

    Лекційні заняття проводить доктор технічних наук, с.н.с. Колодяжна Любов Володимирівна.

    Програма складається з двох розділів, які присвячено вивченню ламінарного та турбулентного пограничного шару при обтіканні рідиною лопаток енергетичних установок. При оцінюванні успішності враховуються робота аспіранта на лекційних та практичних заняттях, проведення самостійної роботи, а також оцінки, яку він отримав при проведенні поточного контролю. Формою підсумкового контролю успішності навчання є складання екзамену.

     ↑ 
  • Оптимізація і ідентифікація параметрів і характеристик енергоустановок при їх проектуванні та доводці

    Навчальна дисципліна
    «Оптимізація і ідентифікація параметрів і характеристик енергоустановок при їх проектуванні та доводці»

    Предметом вивчення навчальної дисципліни є термогазодинамічні процеси, що відбуваються в енергоустановках (парових та газових турбінах, газотурбінних двигунах та ін.).

    У результаті вивчення даного курсу аспірант повинен

    • знати: методи оптимального проектування парових турбін і газотурбінних двигунів, а також методи та підходи до ідентифікації математичних моделей фізичних процесів, що в них відбуваються, за експериментальними даними.
    • вміти: застосовувати отримані знання на практиці при проектуванні та доведенні парових і газових турбін, авіаційних та енергетичних газотурбінних двигунів.
    • розуміти: принципи сучасної технології проектування та доведення енергетичних установок з використанням математичних моделей, що адекватні експериментальним даним.

    Для вивчення курсу необхідні знання з теорії тепломасообміну, математичного моделювання, оптимізації теплофізичних і електрофізичних процесів стосовно до турбомашин.

    Методика викладання ґрунтується на проведенні лекційних (1 год/тиждень) та семінарських (1 год/тиждень) занять загальним аудиторним обсягом 30 годин, що разом з 30 годинами самостійної роботи складає 2 кредити. Лекційні заняття проводяться методом розповідь-бесіда. Семінарські заняття – шляхом наукової дискусії з попередньо визначених проблем.

    Лекційні та семінарські заняття проводить член-кореспондент НАН України А.О. Тарелін.

    Програма складається з чотирьох розділів, перший з яких присвячено вивченню виникнення електричних зарядів у вологому паровому потоці, другий – виміру об'ємної щільності зарядів і електромагнітних випромінювань у волого паровому потоці; третій - управлінню об'ємною щільністю зарядів у волого - паровому потоці турбін; четвертий - впливу електричного фактора на термогазодинамічні, тепломасообмінні і міцності характеристики турбоагрегату. При оцінюванні успішності враховуються робота аспіранта на лекційних та семінарських заняттях, проведення самостійної роботи, а також оцінки, яку він отримав при проведенні поточного контролю. Формою підсумкового контролю успішності навчання є складання екзамену.

     ↑ 
  • Альтернативні джерела енергії та когенераційні технології в енергетиці

    Навчальна дисципліна
    «Альтернативні джерела енергії та когенераційні технології в енергетиці»

    Предметом вивчення навчальної дисципліни є аналіз можливостей альтернативних джерел енергії та природних джерел відновлювальної енергії з метою створення ефективних енергетичних установок.

    У результаті вивчення даного курсу аспірант повинен

    • знати: основні джерела нетрадиційної енергетики та їх енергетичний потенціал; принципи дії, технічні характеристики, конструкцію перетворювачів енергії, що використовуються в альтернативних джерелах, а також їх властивості; переваги та недоліки нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії (ВДЕ).
    • вміти: використовувати знання при вирішенні практичних завдань з вибору існуючих та створенню нових, з раціональними характеристиками, перетворювачів ВДЕ; користуватися технічною літературою, справочними матеріалами та данними фірм-вировників обладнання при вирішенні завдань з вибору та створення ВДЕ.
    • володіти: методами розрахунку і аналізу режимів роботи перетворювачів ВДЕ; навичками розрахунків енергетичного потенціала та економічних показників ВДЕ.

    Для вивчення курсу необхідні знання з теорії термогазодинаміки, математичного моделювання, ідентифікації та оптимізації фізичних процесів, що відбуваються в енергетичних установках, застосування сучасних засобів комп’ютерного моделювання в енергетиці.

    Методика викладання ґрунтується на проведенні лекційних (1 год/тиждень) та семінарських (1 год/на 3 тиждені) занять загальним аудиторним обсягом 30 годин, що разом з 30 годинами самостійної роботи складає 2 кредити. Лекційні заняття проводяться методом розповідь-бесіда. Семінарські заняття – шляхом наукової дискусії з попередньо визначених проблем.

    Лекційні та семінарські заняття проводить кандидат технічних, старший науковий співробітник Аннопольська Ірина Евгеніївна.

    Програма складається з чотирьох розділів, перший з яких присвячено сучасним технологіям проектування енергетичних установок, другий – методам і способам ідентифікації параметрів математичних моделей фізичних процесів енергетичних машин, третій – системам та модельно-програмним комплексам для вирішення задач оптимізації та ідентифікації, четвертий – чисельним дослідження щодо вирішення задач оптимізації та ідентифікації.

    При оцінюванні успішності враховуються робота аспіранта на лекціях та семінарських заняттях, проведення самостійної роботи, а також оцінки, яку він отримав при проведенні поточного контролю. Формою підсумкового контролю успішності навчання є складання екзамену.

     ↑ 
  • Конструкція поршневих двигунів внутрішнього згоряння(ПДВЗ)

    Навчальна дисципліна
    «Конструкція поршневих двигунів внутрішнього згоряння(ПДВЗ)»

    Метою викладання навчальної дисципліни «Конструкція ПДВЗ» є поглиблення знань з особливостей конструкції агрегатів, вузлів та деталей ПДВЗ, умов їх функціонування, прогнозування ресурсу та перспектив удосконалення.

    У результаті вивчення даного курсу аспірант повинен

    • знати: методи та підходи до конструювання деталей, вузлів та агрегатів ПДВЗ.
    • вміти: застосовувати отримані знання на практиці при розробці, удосконаленні та експлуатації деталей, вузлів та агрегатів ПДВЗ.
    • розуміти: основи конструювання ДВЗ в цілому, вузлів та окремих деталей та застосовувати отримані знання на практиці під час конструювання та розрахунків.

    Для вивчення курсу необхідні знання з теорії ДВЗ, теорії машин та механізмів, опору матеріалів, термоміцності металів та сплавів.

    Методика викладання ґрунтується на проведенні лекційних та практичних (1 год/тиждень) занять загальним аудиторним обсягом 60 годин, що разом з 32 годинами самостійної роботи складає 3 кредити. Лекційні заняття проводяться методом розповідь-бесіда.

    Лекційні заняття проводить кандидат технічних наук, с.н.с. Лєвтєров Антон Михайлович.

    Програма складається з чотирьох розділів, які присвячено вивченню силових схем ПДВЗ, особливостей конструкцій корпусів, головок циліндрів, колінчастих валів, шатунів, поршнів, клапанів , паливних інжекторі ПДВЗ. При оцінюванні успішності враховуються робота аспіранта на лекційних та практичних заняттях, виконання самостійної роботи, а також оцінки, які він отримав за підсумками поточного контролю. Формою підсумкового контролю успішності навчання є складання екзамену

     ↑ 
  • Теплообмін в ДВЗ та теплонапруженість їх деталей

    Навчальна дисципліна
    «Теплообмін в ДВЗ та теплонапруженість їх деталей»

    Предметом вивчення навчальної дисципліни є є формування знань та оволодіння методиками математичного моделювання процесів теплообміну у ДВЗ та розрахункової оцінки теплонапруженого стану основних деталей камери згоряння ДВЗ.

    У результаті вивчення даного курсу аспірант повинен

    • знати: методику розрахунку результуючого коєфіцієнту тепловіддачі від газів до стінок камери згоряння.
    • вміти: використовувати знання при вирішенні практичних задач з методики розрахунку теплонапруженого стану поршня ДВЗ.
    • розуміти: основи теплообміну у ДВЗ, та застосовувати отримані знання на практиці при моделюванні процесів теплообміну у ДВЗ та при розрахунках теплонапруженого стану деталей ДВЗ.

    Для вивчення курсу необхідні знання з теорії теплообміну, робочих процесів ДВЗ, механіки рідини та газу.

    Методика викладання ґрунтується на проведенні лекційних та практичних (1 год/тиждень) занять загальним аудиторним обсягом 60 годин, що разом з 18 годинами самостійної роботи складає 2 кредити. Лекційні заняття проводяться методом розповідь-бесіда.

    Лекційні заняття проводить кандидат технічних наук, с.н.с. Авраменко Андрій Миколайович.

    Програма складається з чотирьох розділів, які присвячено вивченню теплового балансу двигуна, теплообміну між робочим тілом і деталями двигуна, впливу на теплообмін режимних та конструктивних факторів та методики розрахунку теплових потоків, температурних полів і напруг у деталях. При оцінюванні успішності враховуються робота аспіранта на лекційних та практичних заняттях, проведення самостійної роботи, а також оцінки, яку він отримав при проведенні поточного контролю. Формою підсумкового контролю успішності навчання є складання екзамену.

     ↑ 
  • Цикли ДВЗ. Індікаторні та ефективні показники
  • Енергетичні установки на низькокиплячих робочих тілах

    Навчальна дисципліна
    «Енергетичні установки на низькокиплячих робочих тілах»

    Предметом вивчення навчальної дисципліни є термодинамічні процеси, що відбуваютсья в турбінних циклах та їх складових з урахуванням фізичних властивостей робочих тіл.

    У результаті вивчення даного курсу аспірант повинен

    • знати: методи та підходи до формування паротурбінних циклів на джерелах низькопотенційної теплоти.
    • вміти: застосовувати отримані знання на практиці при моделюванні теплових схем та проведенні розрахункових досліджень.
    • розуміти: принципи функціонування об’єктів атомної енергетики на різних етапах ядерного паливного циклу та основні засади комплексної оцінки їх безпеки.

    Для вивчення курсу необхідні знання з теорії побудови термодинамічних циклів, газодинамічних розрахунків, тепломасообміну, математичного моделювання, застосування сучасні засобів комп’ютерного моделювання в енергетиці.

    Методика викладання ґрунтується на проведенні лекційних (1,5 год/тиждень) та семінарських (1 година а два тиждні) занять загальним аудиторним обсягом 30 годин, що разом з 60 годинами самостійної роботи складає 2 кредити. Лекційні заняття проводяться методом розповідь-бесіда. Семінарські заняття – шляхом наукової дискусії з попередньо визначених проблем.

    Лекційні та семінарські заняття проводить кандидат технічних, старший науковий співробітник Сенецький Олександр Володимрович.

    Програма складається з чотирьох розділів, перший з яких присвячено аналізу термодинамічні цикли з використанням різних робочих тіл, другий – критерії вибору робочих тіл для турбінних циклів, третій – аналізу джерел низькопотенційної енергії та їх систематизація для реалізації органічного циклу Ренкіна, четвертий – визначенню економічної доцільності використання турбін з різними робочими тілами при утилізації вторинних енергоресурсів. При оцінюванні успішності враховуються робота аспіранта на лекціних та семінарських заняттях, проведення самостійної роботи, а також оцінки, яку він отримав при проведенні поточного контролю. Формою підсумкового контролю успішності навчання є складання екзамену.

     ↑ 
  • Конструкції та розрахунок гідромашин

    Навчальна дисципліна
    «Конструкції та розрахунок гідромашин»

    Предметом вивчення навчальної дисципліни є гідродинамічні процеси, що відбуваються в проточних частинах гідромашин різного типу.

    У результаті вивчення даного курсу аспірант повинен

    • знати: основні типи гідромашин, методи проектування елементів проточних частин та розрахунку течії рідини в них.
    • вміти: проводити вибір гідромашини на параметри станції, розрахунок потоку в елементах проточної частини та аналіз характеристик потоку.
    • розуміти: принципи робочих процесів в проточних частинах гідромашин різного типу.

    Для вивчення курсу необхідні знання з теорії гідравлічних машин, математичного моделювання, застосування сучасних засобів комп’ютерного моделювання в енергетиці.

    Методика викладання ґрунтується на проведенні лекційних (1 год/тиждень) та семінарських (1 год/тиждень) занять загальним аудиторним обсягом 30 годин, що разом з 30 годинами самостійної роботи складає 2 кредити. Лекційні заняття проводяться методом розповідь-бесіда. Семінарські заняття – шляхом наукової дискусії з попередньо визначених проблем.

    Лекційні та семінарські заняття проводить кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Хорєв Олег Миколайович.

    Програма складається з двох розділів, перший з яких присвячено основним питанням класифікації та конструкцій гідромашин, другий – питанням проектування елементів проточної частини та розрахунку течії в них. При оцінюванні успішності враховуються робота аспіранта на лекційних та семінарських заняттях, проведення самостійної роботи, а також оцінки, яку він отримав при проведенні поточного контролю. Формою підсумкового контролю успішності навчання є складання екзамену.

     ↑ 

Наукова (дослідницька) складова програми формує здатність аспіранта до наукового аналізу, самостійного опанування сучасних знань в галузі електричної інженерії, уміння самостійно виконувати наукові дослідження, які сприяють вирішенню актуальних науково-практичних проблем. Тематика досліджень під час виконання наукової складової програми формується у рамках актуальних наукових напрямів, які розробляються в Інституті проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного НАН України.

Тематика наукових досліджень
  • Знання основних тенденцій та наукових проблем розвитку енергетичних машин, холодильної техніки, систем кондиціювання, турбомашин та турбоустановок;
  • знання принципів побудови енергетичних машин;
  • проведення досліджень та удосконалення різноманітних енергетичних машин;
  • створення нових, удосконалення наявних методів математичного моделювання теплових та гідроаеродинамічних процесів в складних енергетичних системах;
  • проведення та обробка експериментальних досліджень з використанням новітнього автоматизованого обладнання;
  • дослідження за допомогою математичної підтримки оптимального теплового проектування різноманітних енергетичних систем;
  • знання аналітичних та числових методів гідродинаміки в проточних частинах енергетичного обладнання;
  • створення та удосконалення математичних моделей для проектування енергетичних машин;
  • аналіз і синтез енергетичних систем на основі сучасних методів моделювання;
  • володіння методами раціональних технічних рішень та визначенням критеріїв і методів оптимізації процесів енергетичних машин;
  • створення нових ефективних, удосконалення наявних теоретичних і експериментальних методів визначення теплофізичних характеристик робочих рідин;
  • глибинні знання методів обчислювальної гідрогазодинаміки (CFD);
  • володіння науковими концепціями, принципами та методами проектування енергетичних об’єктів.

Виконання освітньо-наукової програми забезпечує відділ оптимізації процесiв та конструкцій турбомашин Інституту проблем машинобудування. Для викладання окремих дисциплін залучені фахівці інших відділів ІПМаш, а також співробітники Центру наукового дослідження та викладання іноземних мов НАН України та Центру гуманітарної освіти НАН України.

Провідні науково-педагогічні працівники ІПМаш, які забезпечують навчальний процес із спеціальності 142 «Енергетичне машинобудування»
  • член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор, лауреат державних премій України в галузі науки і техніки Русанов Андрій Вікторович.
  • член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор, лауреат державних премій України в галузі науки і техніки Шубенко Олександр Леонідович.
  • член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор, лауреат державних премій України в галузі науки і техніки Тарелін Анатолій Олексійович.
  • доктор технічних наук, професор, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки Гнесін Віталій Ісайович.
  • доктор технічних наук, старший науковий співробітник Колодяжна Любов Володимирівна.
  • кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Анапольська Ірина Євгеніївна.
  • кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Тарелін Андрій Анатолійович.
  • кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Левтіров Антон Михайлович.
  • кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Авраменко Андрій Миколайович.
  • кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Бабенко Ольга Анатоліївна.
  • кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Бабак Микола Юрійович.
  • кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Бганцев Валерій Миколайович.
  • кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Сенецький Олександр Володимирович.
  • кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Хорєв Олег Миколайович.

Наукове керівництво роботою здобувачів ступеня доктора філософії здійснюється провідними науковими фахівцями Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України.

Прийом в аспірантуру ІПМаш зі спеціальності 142 «Енергетичне машинобудування» здійснюється щорічно з ліцензійним обсягом 5 місць.