Про співпрацю АТ «Турбоатом» та установ Національної академії наук України

8 грудня 2020 року, як ми вже повідомляли, Національна академія наук України та Акціонерне товариство «Турбоатом» підписали Меморандум про співпрацю. Розповідаємо про історію цієї співпраці й те, як вона розвивається нині. 

 

Акціонерне товариство «Турбоатом» – вітчизняний лідер і один із провідних світових виробників енергетичного машинобудування. АТ «Турбоатом» має замкнутий цикл виробництва парових турбін для ТЕС і АЕС, гідромашин для ГЕС і ГАЕС, а також великої номенклатури допоміжного обладнання. Цикл виробництва включає науково-технічні дослідження, розробку та випуск конструкторської документації, підготовку й випуск продукції, а також супровід її монтажу, введення в експлуатацію, гарантійне і післягарантійне обслуговування. Серед основних світових конкурентів АТ «Турбоатом» – компанії General Electric, Siemens, Toshiba. Останніми роками завдяки підтримці з боку держави конкуренцію відомим світовим виробникам енергетичного устаткування почали складати китайські компанії.

За час свого існування (з 1934 року) «Турбоатом» розробив, виготовив і поставив більш ніж 400 турбін для теплових електростанцій (загальною потужністю понад 63 млн. кВт), 173 турбіни для АЕС (загальною потужністю понад 65 млн. кВт) та більш ніж 450 гідромашин для ГЕС і ГАЕС (загальною потужністю понад 40 млн. кВт) у понад 45 країн світу. Особливістю його продукції завжди була її висока надійність, ефективність і конкурентоздатність, що досягалися, зокрема, за рахунок плідної співпраці підприємства з науковими установами, передусім з установами Національної академії наук України, серед яких Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона, Інститут проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут».

З-поміж найяскравіших прикладів продукції та технологій АТ «Турбоатом», розроблених у співпраці з установами НАН України, слід відзначити такі:

  • найефективніша серед наявних аналогів парова турбіна серії К-300 для роботи на надкритичних початкових параметрах пари;
  • технологія виготовлення зварних роторів для турбін великої потужності, яка забезпечує, порівняно з іншими технологіями, зменшення ваги ротора щонайменше на 40% при збереженні необхідних характеристик міцності та надійності;
  • серія тихохідних турбін для АЕС потужністю від 500 до 1100 МВт;
  • унікальна насос-турбіна для Дністровської ГАЕС з діаметром робочого колеса 7,3 м, яка за своєю ефективністю перевершує всі світові аналоги;
  • блочно-модульні конденсатори нового покоління для парових турбін, насамперед АЕС (наприклад, впровадження такого конденсатора на енергоблоці АЕС потужністю 1000 МВт забезпечує приріст потужності до 50 МВт).

Чимало з наведених робіт відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки.

Яскравий приклад рівня продукції АТ «Турбоатом» – результати науково-технічної експертизи запропонованого фірмою Toshiba демонстраційного проєкту модернізації 4-го енергоблоку Трипільської ТЕС, метою якого була демонстрація високого рівня технологій японської компанії. Парову турбіну для 4-го енергоблоку Трипільської ТЕС «Турбоатом» виготовив у 1970-х роках. У результаті експертизи доведено, що запропоновані фірмою Toshiba технічні рішення не забезпечують ефективності турбіни навіть на рівні, який вона має на діючому блоці з моменту виробництва та пуску в експлуатацію, не кажучи вже про сучасний рівень турбін АТ «Турбоатом». Японська сторона не змогла спростувати цих висновків експертизи.

Отже, завдяки великій наукоємності продукція АТ «Турбоатом» не лише відповідає високому світовому рівню, а й за багатьма напрямами визначає світовий рівень, на який орієнтуються інші виробники та замовники.

Серед останніх проєктів, над якими працює колектив АТ «Турбоатом» у співпраці з установами НАН України, варто відзначити суперновітній циліндр низького тиску (ЦНТ) парової турбіни потужністю 220 МВт для АЕС «Пакш» (Угорщина) та насос-турбіну для 3-ї черги Дністровської ГАЕС. Унікальність ЦНТ полягає у використанні титанової робочої лопатки останнього ступеня та нового конструктивного рішення з розташування ступенів (ноу-хау), що разом забезпечить найкращі серед наявних аналогів показники ефективності й надійності. Для насос-турбіни 3-ї черги Дністровської ГАЕС вирішується технічно складна вимога з розширення діапазону її регулювання. Подібних насос-турбін у світі не існує, але спільно з науковцями НАН України, «Турбоатом» знайшов технічні рішення, які забезпечать розв’язання цієї надскладної задачі.

За інформацією Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України
й АТ «Турбоатом»

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України