Навчання в аспірантурі відбувається відповідно до освітньо-наукової програми і навчального плану, які серед іншого визначають перелік освітніх компонент (навальних дисциплін та практик), їх обсяг та послідовність вивчення, форми підсумкового контролю, графік навчального процесу.
Освітньо-наукова програма складається з освітньої та наукової складових.
Освітня складова освітньо-наукової програми визначає, які саме освітні компоненти треба засвоїти протягом навчання в аспірантурі. Обсяг освітньої складової та її окремих освітніх компонент визначається в кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС). Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин, до яких входять як аудиторні години, так і самостійна робота.
Наукова складова освітньо-наукової програми передбачає проведення власного наукового дослідження згідно індивідуального плану роботи аспіранта під керівництвом наукового керівника та оформлення результатів досліджень у вигляді дисертації.
На цей час навчання в аспірантурі відбувається за трьома освітньо-науковими програмами. Ознайомитися із їх змістом і змістом навчального плану можна, якщо перейти за відповідними посиланнями, які містяться на сторінці тієї спеціальності, за якою ви навчаєтесь:
Гарант освітньо-наукової програми – це науковий працівник інституту, який відповідає за забезпечення якості освітньої програми та освітньої діяльності щодо її реалізації. Це та людина, якій ви можете висловити свої побажання щодо вдосконалення освітньо-наукової програми, окремих навчальних дисциплін, та організації навчального процесу. До гаранта ви також можете звернутися за роз’ясненнями щодо відповідних питань.
Прізвище, ім’я, по батькові гаранта освітньо-наукової програми, його електронна пошта та номер телефону вказані на сторінці тієї спеціальності, за якою ви навчаєтесь:
Освітня складова освітньо-наукової програми містить нормативну частину, яка складається з навчальних дисциплін, що є обов’язковими до вивчення кожним аспірантом, і вибіркову частину, яка складається з навчальних дисциплін вільного вибору. До складу обов’язкових навчальних дисциплін належать дисципліни загальної підготовки та фахові дисципліни.
Вибіркові навчальні дисципліни – тільки фахові. Обов’язкові навчальні дисципліни викладаються зазвичай протягом першого року навчання. У цей же період аспірант має можливість визначитися з переліком тих вибіркових дисциплін, які він має бажання вивчати протягом другого року навчання. Мінімальну кількість вибіркових навчальних дисциплін (в кредитах ЄКТС), яку аспірант повинен вивчити, вказано в освітньо-науковій програмі.
Коротку інформація про зміст обов’язкових навчальних дисциплін загальної підготовки наведено тут
Коротка інформація про зміст фахових обов’язкових та вибіркових дисциплін міститься на сторінці тієї спеціальності, за якою ви навчаєтесь:
142 – енергетичне машинобудування
На цих же сторінках наведені посилання на сховище Google Disk, в якому по кожній навчальній дисципліні міститься більш детальна інформація: робоча програма навчальної дисципліни, конспект лекцій або навчальний посібник, перелік індивідуальних завдань, перелік контрольних питань тощо. В робочій програмі, окрім тематики занять, наведено критерії оцінювання та схему нарахування балів.
Власне наукове дослідження аспірант виконує згідно затвердженого індивідуального плану роботи. Тематика власного наукового дослідження визначається аспірантом спільно з науковим керівником і формулюється у вигляді теми дисертації. Після зарахування в аспірантуру аспірант складає індивідуальний план роботи і узгоджує його з науковим керівником. Після цього індивідуальний план роботи аспіранта обговорюється на засіданні наукового відділу та затверджуються на засіданні Вченої ради інституту. Перед кожним навчальним роком окремі складові індивідуального плану конкретизуються у вигляді робочого плану поточного року підготовки.
Індивідуальний навчальний план є документом, що містить інформацію про перелік та послідовність засвоєння аспірантом обов’язкових та вибіркових навчальних дисциплін. Індивідуальний навчальний план формується аспірантом після вибору ним вибіркових освітніх компонент освітньо-наукової програми (до 31 травня першого року навчання), погоджується гарантом освітньо-наукової програми та затверджується на засіданні науково-технічної проблемної ради. Засвоєння всіх освітніх компонент, що включені до індивідуального навчального плану, є обов’язковим. Аспірант несе відповідальність за виконання індивідуального навчального плану.
Аспірант, який підтвердив свої знання сертифікатом володіння іноземною мовою рівня не нижче С1 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, звільняється від вивчання навчальної дисципліни «Іноземна мова професійного спрямування». На підставі наданого сертифіката йому зараховується 8 кредитів ЄКТС.
В рамках реалізації права аспіранта на академічну мобільність у вибіркову частину індивідуального навчального плану можуть бути включені навчальні дисципліни, що викладаються в інших закладах вищої освіти. Крім того аспіранту можуть бути перезараховані кредити ЄКТС, які він отримав в інших закладах вищої освіти до вступу в аспірантуру інституту.
Більш детальну інформацію з цього приводу можна знайти в пункті 3.3. Положення про організацію освітнього процесу та пунктах 5.13–5.15, 6.4 Положення про підготовку здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук або отримати, звернувшись до завідувача аспірантурою.
Контроль виконання індивідуального навчального плану та індивідуального плану підготовки аспіранта здійснюється науковим керівником аспіранта в робочому порядку, а також двічі на рік на засіданнях науково-технічної проблемної ради під час поточної атестації, де аспірант звітує про хід виконання індивідуального плану роботи, завідувач аспірантури або гарант освітньої програми інформує про хід виконання індивідуального навчального плану аспірантом, а науковий керівник аспіранта надає характеристику щодо його роботи над науковою складовою освітньо-наукової програми за звітний період. Висновок науково-технічної проблемної ради щодо виконання аспірантом індивідуального плану роботи і індивідуального навчального плану та доцільності подальшого навчання в аспірантурі є остаточним колективним рішенням колегіального органу інституту і апеляційному оскарженню не підлягає. Проте аспірант має право брати участь у обговоренні свого питання під час засідання науково-технічної проблемної ради та надавати аргументовані заперечення на пропозиції щодо його атестації.
Після зарахування до аспірантури аспірант отримає доступ до сховища Google Disk, в якому по кожній навчальній дисципліні міститься детальна інформація (робоча програма навчальної дисципліни, конспект лекцій або навчальний посібник, перелік індивідуальних завдань, перелік контрольних питань тощо).
З будь-якого комп’ютеру локальної мережі інституту аспіранти мають можливість в повному обсязі використовувати всі інформаційні ресурси, наявні в інституті, зокрема повний функціонал сервісів ScienceDirect, Scopus, Web of Science. Для отримання повноцінного доступу к цим сервісам поза межами інституту необхідно звернутися до завідувача аспірантурою.
Дотримання академічної доброчесності аспірантами та іншими учасниками освітнього процесу є обов’язковою вимогою законодавства України та внутрішніх нормативних документів інституту. В науковій та освітній діяльності є неприпустимими академічний плагіат; недобросовісне повторне використання результатів дослідницької діяльності; академічна фабрикація чи фальсифікація результатів досліджень; присвоєння авторства; несамостійне виконання завдання під час навчання; порушення вимог щодо об’єктивного оцінювання результатів навчання; протиправний вплив та отримання неправомірної вигоди в академічній діяльності; некоректна поведінка під час академічної дискусії.
Більш детально з поняттям академічної доброчесності та внутрішньоінститутськими механізмами, що сприяють її дотриманню, можна ознайомитися тут
Після проведення іспиту або заліку аспірант має право одержати пояснення щодо отриманої оцінки. У разі незгоди з оцінкою аспірант має право подати в той же день або наступний робочий день заступнику директора з наукової роботи письмову апеляцію, вказавши конкретні причини незгоди з оцінкою. Апеляція розглядається протягом трьох днів. У разі позитивного результату розгляду апеляції, призначається повторний підсумковий семестровий контроль.
У разі порушення принципів академічної доброчесності аспірант має право звернутися у Комісію з питань академічної доброчесності. Письмове звернення, що містить описання фактів, які свідчать про випадок порушення академічної доброчесності, подається голові Комісії безпосередньо, або через секретаря Комісії, або шляхом опускання у скриньку довіри, яка розташована на першому поверсі 16-поверхового корпусу інституту.
Всі учасники освітнього процесу повинні дотримуватися моральних та етичних норм поведінки, при цьому працівники інституту мають поважати гідність здобувачів вищої освіти. У разі виникнення конфліктної ситуації аспірант має право звернутися до директора ІПМаш НАН України, заступника директора з наукової роботи або завідувача аспірантурою із відповідною скаргою. Детальний порядок розгляду скарг прописаний у відповідному нормативному документі .
Рада молодих вчених і спеціалістів ІПМаш НАН України представляє інтереси здобувачів вищої освіти при вирішенні освітніх, професійних і соціальних питань, а також приймає участь в організації та забезпеченні освітнього процесу в інституті, з’ясовує потреби та пропозиції аспірантів та доводить їх до відома дирекції, Вченої ради, Сектору аспірантури і докторантури інституту.
Більш детальну інформацію про Раду молодих вчених та спеціалістів можна знайти на відповідній сторінці .
Закликаємо аспірантів висловлювати будь-які пропозиції та зауваження з метою покращення освітньої та наукової діяльності в інституті. Це можна зробити декількома способами:
– прийняти участь у обговоренні проєктів освітньо-наукових програм і нормативних документів, що стосуються освітньої діяльності, які регулярно розміщуються на сторінці Громадське обговорення ;
– прийняти участь у щорічному анкетуванні аспірантів стосовно якості освітньої діяльності, яке організує і проводить Рада молодих вчених і спеціалістів разом із Сектором аспірантури і докторантури;
– безпосередньо в будь-який час звернутися до завідувача аспірантурою та/або гаранта своєї освітньо-наукової програми.
Перший рік навчання
30 листопада – скласти індивідуальний план підготовки аспіранта, конкретизувати завдання на перший рік навчання, погодити з науковим керівником та передати завідувачу аспірантурою;
31 травня – скласти індивідуальний навчальний план, погодити його з науковим керівником та передати завідувачу аспірантурою.
вересень – початок викладання дисциплін в осінньому семестрі
грудень – підсумковий семестровий контроль
Другий рік навчання
вересень – початок викладання дисциплін в осінньому семестрі
грудень – підсумковий семестровий контроль
березень – початок викладання дисциплін в весняному семестрі
червень – підсумковий семестровий контроль
Третій рік навчання
квітень-червень – педагогічна практика
Щорічно
лютий – поточна атестація на засіданні науково-технічної проблемної ради;
жовтень – поточна атестація на засіданні науково-технічної проблемної ради.