Привітання Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього до Дня української писемности та мови
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8382
Вельмишановні колеги, дорогі друзі!
Маю честь і приємність вітати вас від імені Президії НАН України з нагоди нашого свята – Дня української писемности та мови.
Можна багато говорити про значення цього свята, про роль української мови в житті держави і суспільства, про її важливість для самоідентифікації українців як нації і тому подібні речі. Але хочу зауважити лише одне – День української писемности і мови – це свято, яке гріє душу і серце тим, хто любить і дбає про Україну, любить і плекає українську мову. І я вірю в те, що серед наших співгромадян таких значно більше, аніж тих, кому це байдуже.
НАН України ніколи не стояла осторонь проблем, пов’язаних з вивченням і розпоширенням української мови. Так було впродовж всієї її історії. Це підтверджують слова першого президента Академії наук України Володимира Івановича Вернадського про необхідність у процесі творення Академії у 1918 році забезпечити формування потужного відділення української мови, літератури та історії.
Це робилося для того, щоб підняти престиж і статус ідей українськости у суспільстві. Іншими словами, йшлося про творення нової України засобами поширення української мови, української словесности, забезпечення збереження історичної пам’яти українців. І науковці Академії зробили для цього дуже багато. Тут і фундаментальні дослідження історії української мови на основі ретельного вивчення її історичних пам’яток, і видання класиків української літератури – невичерпного джерела української мови різних часів, і видання атласу української мови, і розроблення нового українського правопису, і видання численних найрізноманітніших словників. І що не менш важливо, так це те, що саме наші фахівці зробили вагомий внесок у формування правового поля для функціонування і розвитку української мови.
Треба сказати, що все це робилося, незважаючи на складні умови, в яких формувалася і працювала Академія, переживаючи терор, голод, воєнне лихоліття, інші випробування. Українська спільнота мовознавців упродовж десятиліть своїми дослідженнями забезпечувала наукові основи розвитку української мови. У кінці 20-х – на початку 30-х років були створені фундаментальні словники, граматики, правопис, курси мови для школи та університетів (варто згадати хоча б «Російсько-український словник» за редакцією академіків Сергія Єфремова і Агатангела Кримського). Робити це було непросто.
Нерідко – і трагічно…
Сьогодні, у День української писемности та мови, ми згадуємо тих, хто поклав своє життя на вівтар української мови і культури, її дослідження, збереження і поширення у суспільстві.
Академія наук і сьогодні підтримує й розвиває фундаментальні дослідження з української мови, бачить усі проблеми, які існують, і намагається їх розв’язувати.
Але найголовніше – є спільне розуміння необхідности йти далі, забезпечуючи розвиток української мови – української мови як державної.
Бажаю всім доброго здоров’я, успіхів і творчої наснаги.
Президент НАН України Анатолій ЗАГОРОДНІЙ