Підписано договір на виконання науково-дослідної роботи

В Інституті відбулося урочисте підписання договору на виконання науково-дослідної роботи «Створення експериментального зразка базового модуля для типорозмірного ряду електролізерів високого тиску (10,0 – 15,0 МПа) продуктивністю 0,25-2,5 м3/год».

У заході взяли участь директор Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України академік НАН України Андрій РУСАНОВ, Генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “ХАРТРОН-ІНКОР” ЛТД член-кореспондент Інженерної академії України Сергій ТРЕТЯК та експерти в галузі водневих технологій.

Створення експериментального зразка базового модулю для типорозмірного ряду електролізерів високого тиску дозволить використати цю розробку для вдосконалення технології генерації водню та відпрацювання нової системи керування.

Довідка: В ІПМаш дослідження з водневої тематики було розпочато у 1974 році в рамках державної Програми, відповідно до якої було поставлено завдання: вивчити відомі у світі та розробити нові методи та способи одержання, акумулювання та зберігання водню у стаціонарних та мобільних умовах; розробити нові ефективні та безпечні методи, способи та технології використання водню у різних галузях економіки, промисловості та оборонній сфері. Для вирішення цих завдань було суттєво розширено кадровий склад Інституту із залученням досвідчених та молодих спеціалістів, науковців у галузях: фізики, хімії, теплотехніки, механіки, матеріалознавства, економіки та ін.

Пріоритет у формуванні цього  надважливого напряму розвитку сучасної екологічно чистої енергетики в Україні належить ІПМаш. Аналізуючи хронологію встановлення та розвитку водневих технологій, слід зазначити, що у той період на базі результатів фундаментальних досліджень було розроблено оригінальні системи акумулювання водню і його використання в енергетичних установках транспортного і стаціонарного призначення, що забезпечило їх ефективну енерго-екологічну експлуатацію. Було створено експериментальні зразки усього спектру автотранспортної техніки починаючи від легкових автомобілей, мікроавтобусів, вантажних автівок для міського комунального господарства, а також спеціалізовану автонавантажувальну техніку, призначену для роботи в закритих приміщеннях.

Були встановлені науково-виробничі зв’язки з багатьма харківськими підприємствами (з-д ім. Малишева, ХТЗ, ХЗТД, танкоремонтний та автогенний з-ди, таксопарк та ін.), науковими інститутами та ВНЗ Харкова та інших міст країни. Керівником Програми був директор Інституту А. М. Підгорний, а керівництво науковими та експериментальними дослідженнями з 1974 року здійснював професор І. Л. Варшавський.

До початку 1980-х років були створені та випробувані експериментальні легкові автомобілі ВАЗ «Жигулі», АЗЛК «Москвич», ГАЗ-24 «Волга» та ГАЗ-69, вантажні ЗІЛ-130, мікроавтобуси РАФ та УАЗ, автонавантажувач, що працювали на водні та бензоводневій сумішах. Разом з Харківським міським управлінням автотранспорту Інститут вивів на міські вулиці 5 таксомоторів на водневому паливі і експлуатував їх на протязі півтора років.

Тільки в останні роки аналогічні розробки знаходять використання в індустріально розвинутих країнах світу.

В сучасний період актуальною є задача створення інфраструктури для забезпечення автотранспорту екологічно чистим паливом. Важливим елементом такої інфраструктури є системи генерації водню, які використовують відновлювальні джерела енергії, що характеризуються нестабільністю надходження енергії, що потребує спеціальних методів акумулювання. Використання водневих накопичувачів енергії в системах геліо- та вітроенергетичних установок вирішує безліч технічних проблем при їх експлуатації. При реалізації сценарію нульового  транзиту газу після 2025 року в Україні вивільняються значні обсяги магістральних газопроводів, які можуть бути використані для транспортування водню та газів на його основі до країн Європейського Союзу. Новий імпульс розвитку водневих технологій є наслідком стрімкого розвитку відновлювальної енергетики, зокрема в рамках реалізації «Зеленої угоди» між країнами ЄС, спрямованої на поступовий перехід до безвуглецевої економіки континенту до 2040 р.

В інституті розроблено концепцію інтеграції водневих накопичувачів енергії для регулювання пікових навантажень в енергосистемі і створено експериментальні зразки новітнього обладнання для електрохімічного одержання водню з високим тиском, що дозволяє знизити витрати електроенергії на 20-25%. Створені зразки електролізної техніки мають суттєві переваги порівняно зі світовими аналогами за основними техніко-економічними показниками.

Позитивним прикладом плідної співпраці інституту з промисловістю стане сумісна розробка типорозмірного ряду електролізної техніки високого тиску з НВП «Хартрон», яка спрямована на прискорення темпів впровадження інноваційних наукових розробок в сучасні сектори економіки.